КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО
ПОЕЗІЯ – МРІЯ, ЯКА СТАЛА РЕАЛЬНІСТЮ

Прихід весни, якщо говорити мовою символів, дуже поетичний момент. Усе навколо відроджується, видозмінюється, щоденно набуває нових форм. Тому не дивно, що Міжнародний день поезії відзначається саме у березні.

Водночас весна, як жодна інша пора року, сповнена неймовірної життєздатної сили та енергії. Це її ріднить зі жвавим дитинством та активною молодістю. Можливо, через це навесні відбувається також Тиждень дитячої та юнацької книги, який календарно співпадає зі шкільними канікулами.

Для Барської районної бібліотеки для дітей – це особливий час, який супроводжується численними заходами різної спрямованості. Найперший з них – літературна вітальня «Поезія, що музикою стала» – уже відбувся напередодні та став символічним відкриттям Тижня в закладі.

Варто зазначити, що подібні літературні дійства відбуваються у бібліотеці регулярно, і об’єднують вони талановитих дітей зі всіх шкіл міста. Так сталось і цього разу.

До читальної зали бібліотеки завітали школярі аби презентувати власні таланти та творчі напрацювання. Цьогорічна літературна вітальня виявилась багатою на виступи різного характеру. Так, свої поетичні твори зачитували Анастасія Комарчук (школа №1, 8-А клас), Вадим Олішанський (школа-гімназія №2, 7-Б клас), Юлія Мельник (школа-гімназія №2, 9-Б клас), Богдана Бучковська (школа- гімназія №2, 8-А клас), з декламуванням безсмертних віршованих рядків Кобзаря виступали Юлія Розумна, Володимир Мензарар, Максим Ріпак (усі – учні 6-Б класу школи №4), Ірина Гуменна та Дмитро Нагаєвський (школа №3, 9-Б клас), поезію Василя Симоненка презентував Богдан Говорущенко (школа-гімназія №2, 8-А), прозові твори та інструментальну композицію на гітарі підготувала Наталія Дягель (школа №1, 8-А клас), гумореску Павла Глазового артистично виконала Дана Стеблевська (школа №4, 8-Б клас), вірш сучасного актора Ігоря Бірчі зачитав Назарій Пантела (школа №4, 5-А клас).

Таким чином, у ході заходу водночас було вшановано пам’ять видатних письменників: Тараса Шевченка, Василя Симоненка та нашого земляка Павла Глазового.

У перервах між виступами дітей був проведений поетичний огляд, підготовлений працівниками бібліотеки. Складався він з підбірки цікавих фактів про зарубіжних (Жак Превер, Володимир Маяковський) та українських письменників (Іван Франко, Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко), доповнений відеовиконаннями їхніх поезій від звичайних пересічних перехожих. Учасники літературної вітальні теж спробували реалізувати подібне відео, порядково прочитавши вірш Івана Франка «Я хочу жити і я буду жити…».

Ще однією особливістю заходу були поетичні пазли. Тобто декілька найвідоміших віршів від класиків української літератури було розрізано по рядкам та перемішано. Завдання ж учасників полягало у відтворенні правильного порядку рядків у поезії. Діти досить добре справились з цим завданням, навіть не знаючи твору, орієнтувались на риму та віднаходили вірне сполучення складових тексту.

Подібні літературні вітальні – це можливість для багатьох дітей вперше виступити перед широкою аудиторією, віднайти своїх перших слухачів та читачів. Надіємось, що все це підштовхне юних письменників та декламаторів і надалі розвивати власний талант, поступово зростаючи та вдосконалюючись.

Сергій МІРЧУК

-----------------------------------------------------
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Молюся, Боже, я до тебе щиро
І день у день прошу у тебе миру,
Ти зглянься над людьми, які страждають,
Й над тими, що життя заради волі покидають.
Ти зверху, Боже, глянь на матерів, котрі ридають
І у останню путь своїх синів-героїв проводжають…
О, Всемогутній Отче, дай Вкраїні щастя,
І сили, й мудрості нам пережить ненастя!
Щоб ми могли у мирі жити
І небу чистому радіти.
І ненька горя щоб не знала,
І кращого життя пізнала,
І щоб лунав дитячий сміх,
І кожен зрозуміти зміг,
Що в світі лиш одна-єина
Кохана наша Україна.
Й лише разом усі незгоди подолати зможем,
Благослови, прошу, святий наш Боже!

Юлія МЕЛЬНИК
---------------------------------------------------------
Буває важко чи не важко,
та все ж знаходиш у пітьмі
оті сивенькі будні дні,
що нам дарує Небо.
Буває міцно чи не міцно
ухопишся за руку Долі,
коли там хтось і десь в неволі
комусь живе, для когось – ні.
Буває хворо чи не хворо
ми пробуєм піймать слова,
такі важливі та значимі
летять кудись, як білий птах.
Хоча, кого хвилює?
Важко, міцно, хворо -
звісно немає змісту в цих словах;
для когось – ні,
для когось – так.
Хіба не бачиш?
Ти – крапля у дощі,
Лиш номер, а не ім’я
Але троянда у плющі,
Листок посеред гілля
Не ти у світі є,
а Всесвіт у тобі,
ти каятись не вмієш,
але ж стоїш в мольбі!
Так поясни чому
є досі зло в цім світі?
Чому замість тернин
не виростають квіти?

Богдана БУЧКОВСЬКА

 <<<