ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА
КАТЕРИНА СИРОЇЖКО

КАТЕРИНА СИРОЇЖКО – колоритне прізвище, колоритна дівчина. Але на цім колорит закінчується. В поезії вона не винаходить велосипед: ні в тематичному, ані в стильовому планах. І, мені здається, це їй лише на користь, адже, чого правду крити, читається вона легко, а питання, які зачіпає, завжди актуальні.

Вона ділиться досвідом, намагається говорити про пережите й застерегти ліричного героя. Потужний мотив… Ні, ні! Панівний мотив у її творчості – ностальгія, сум за чимось втраченим, незворотнім. Нехай вас не лякає меланхолія цих віршів, адже у кожному з них завжди є рятівне начало. Треба тільки віднайти його…

ШУКАЮ ПРЕКРАСНЕ В ХОЛОДНОМУ ЛІТІ

***

Я забуду все, що було до тебе й з тобою,

Почну все спочатку – з нового листка.

Все буде знайомим до болю,

Але я з цим справлюсь. Сама...

 

Почну мандрувати, не спати ночами,

Читати романи, ходити в кіно.

Ти будеш чекати моєї появи,

А я робитиму вигляд…що так і було.

 

Я змінюсь…я буду ще краща,

Варитиму каву щоранку собі.

В самотності також ховається щастя,

Просто люди занадто сліпі.

 

***

Я себе тобі можу віддати,

Забирай мене тут і зараз.

Ти навчила мене кохати

І шукати прекрасне в хмарах.

 

Ти була не така як інші,

Я твій запах пам’ятаю і досі.

Тихим вечором писала вірші,

Ніжно граючись своїм волоссям.

 

Ти уміла втішити словом,

Обійнявши, розчулити душу.

Ти навчила мене кохати,

Тепер я тебе навчити мушу.

 

***

Не вір мені –

Сама ж собі не вірю.

І не шукай у мені доленьку свою,

Я вже не та, якій завжди ти вірив,

І вже не та, якій казав: “Люблю”.

 

Не вір мені –

Сама ж собі не вірю

І не чекаю помочі, плеча,

Я вже, коханий, більше не волію

Нести на собі твого “меча”.

 

Не вір мені

І не любись зі мною,

Я вже не та, яку ти покохав.

Ти доленьку свою не сплутуй з мою,

Я вже не та, яку ти так чекав.

 

***

Не треба додумувати надто багато,

Не треба робити з мухи слона.

Якщо цілуватись, то тільки з коханим,

Інакше навіки будеш одна.

 

Не треба фантазії у нашому світі,

Ціную лиш того, хто поряд зі мною.

Шукаю прекрасне в холодному літі,

Не дозволяй собі стати сумною.

 

Не треба нікому доводити правди,

Хто любить, і так усе зрозуміє.

Не треба просити у когось поради,

Бо люблячий і так підтримать зуміє.

 

Текст Катерина Сироїжко

Валентин Майданюк.

 

 <<<