СУСПІЛЬСТВО

Літо… У дітей канікули, у дорослих – пора відпусток. Наше місто помітно поповнилося приїжджим людом, який, користуючись нагодою, приїхав відпочити, а заодно і родичів провідати. Літо це ще й пора, коли захистом від непомірної духоти і спеки стають прохолодні напої та морозиво. Тобто сезон, під час якого місцеві підприємці мають змогу дещо підтягти свій бізнес до позитивної позначки. Тому літні майданчики сьогодні не пустують.

Побувавши в цілій низці закладів, що пропонують охолодитися літньої пори, прийшов до неординарного висновку. З одного боку є позитив – маю на увазі збільшення кількості робочих місць. Молодь, зокрема, отримує можливість підробити якусь копійчину для «кишенькових» витрат. З другого боку, робота сезонна, зарплата невеличка, тому претендентів на місце «під сонцем» не так вже й багато. А точніше, не стільки претендентів, як кваліфікованих і адекватних молодих людей, які здатні культурно нас обслужити. Відтак раз у раз бачимо молодих офіціантів та барменів, які не володіють культурою обслуговування. За відсутності клієнтів чи в очікуванні прибирання столів після них, молоді дівчата та хлопці прямо на території літніх майданчиків за сусідніми столиками дозволяють собі запалити цигарку, перекинутись в карти, пообнімати одне одного тощо. У серйозних закладах такі речі караються суворими штрафними санкціями. Та й якось некомфортно почуватися в таких умовах. Адже робота є робота і кожен мусить виконувати свої обов’язки згідно посадових інструкцій. Мінус тут приписую лише керівникам, які під час інструктажу повинні були про це говорити своїм підопічним.

Днями трапилася цікава ситуація, коли з друзями зайшов в один з відомих у місті відпочинкових закладів. Вони замовили пиво, а я - квас. Бармен почав наливати прохолоджуючий напій у великий одноразовий пластиковий стакан. Мій товариш зауважив йому, чому не у скляний бокал. Почули досить цікаву відповідь про те, що керівник закладу сказав квас і пунш наливати лише у «пласмасу». Про себе подумав: «що Бог дає, то на краще». Знаючи як миються бокали, хоч відчую смак квасу, а не пива та в’яленої риби. До речі, хтось із знайомих сказав, що в Чехії, де культ пива перебуває на солідному рівні, вживати його з сушеною рибою вважається дурним тоном. Отож, сіли ми за столика і вгамовуємо свою спрагу. Як раптом кинулося у вічі, що на скляних кухлях моїх товаришів, які пили пиво, красувалися наклейки з написом «Квас Тарас». Чи то я не зрозумів у чому «фішка», чи щось бармен переплутав із вказівкою начальника. Анекдотична ситуація та й годі.

Завершити хотів би наступним. Ми однобоко гудимо наше «совкове» минуле. Але тоді, даруйте, були якісь спостережні органи в особі народного

контролю, жорстко працювали підрозділи санепідемстанції. Сьогодні багато подібних органів спрощено, хоча я так розумію, хто має доступ до торгівлі та сфери обслуговування – присутність медичних книжок повинна бути нормою. Натомість на «крилах демократії» випливають різного роду недоречності, де на кону стоїть не якісь обслуговування, а швидкісне збагачення за будь-яку ціну, не зважаючи на певні норми етики й моралі. Прикро, дуже прикро, адже поступово чимчикуємо до Європи. Але чи потрібні ми такі європейцям і чи додасть іміджу нашому місту подібна система обслуговування, а іноземці у нас час від часу бувають, – питання риторичне.

Cергій Рогач

 <<<