СУСПІЛЬСТВО
БУКОВИНСЬКА САГА ЗА НОРВЕЗЬКИМИ ФЙОРДАМИ

На сторінках міського часопису матеріали з різних куточків нашої чудової країни – нерідкість. Але прочитати, то одне, а побувати у невідомому для себе місці і на власні очі пересвідчитись у неймовірній красі українського ландшафту, зовсім інша справа і неперевершені почуття, адже саме тоді відчуваєш, як багато ти ще не бачив у своєму житті.

Ситуація цьогоріч склалася так, що для відпочинку вдалося вирвати лише кілька днів з так званої літньої відпустки. На морі, хоча й туди дуже хотілося, побувати не вдалося, тому вибрали як варіант – Дністровський каньйон.

 Для інформації. Дністровський каньйон утворений річкою Дністер і розташований на межі чотирьох областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької.

Загальна довжина цього дива природи становить близько 250 км, що забезпечує йому місце серед найбільших каньйонів не лише України, а й Європи.

Дністровський каньйон, згідно з рішенням всеукраїнського Інтернет- опитування, оголошеного 26 серпня 2008 року, визнаний одним із 7 природних чудес України. Утворився внаслідок специфічної геологічної будови місцевості, а також тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозії.

На території каньйону знаходяться численні об'єкти природно-заповідного фонду України, зокрема - Національний природний парк «Дністровський ка- ньйон»; Регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» та Регіональний ландшафтний парк «Дністровський».

 У Кельменецькому районі Чернівецької області нижче села Грушівці на мальовни- чому березі Дністра розташувалася неве- личка база відпочинку «Каньйон». Перше враження, коли туди приїжджаєш і від якого перехоплює подих, що начебто потрапив на територію норвезьких фйордів, - таку уяву формують найдавніші пам'ятки природи Дністровського каньйону - скелі девонського геологічного періоду вік яких становить від 350 до 400 мільйонів років. На їхньому фоні стаєш зачарованим, не можеш відірвати захоплюючий погляд. Неймовірні місця для зйомок кліпів, історичних фільмів тощо.

Туристична база розташована на березі Дністра на території Чернівецької області. За якихось триста метрів на другому березі Дністра зі скелястих пагорбівна відпочивальників гордо споглядає Хмельниччина. Могутній Дністер, третя за довжиною річка в межах України (після Дніпра й Південного Бугу) та дев’ята в Європі, з одного боку ніби роз’єднує дві області, а з другого – є об’єднуючим ланцюжком між Буковиною та Поділлям. Ці горбогірські ландшафти чимало побачили на своєму віку, переживши не одне покоління і не одну епоху еволюційного розвитку та перетворень. У таких місцях не обходиться без легенд. Одна з них - про назву річки Дністер. Подейкують старі люди, що колись в давнину тут, де Дністер тече, плюскотів собі маленький безіменний струмок, а вздовж нього подекуди жили люди. Були серед них мисливці, хлібороби. I вели вони свій незвичайний календар. Чи то сіяти треба було, чи свята якогось чекали, то щоб не збитися з ліку, кожний день позначали на піску, щоб був на березі струмка, мітками.

 Що не день - нова мітка. По них вони знали, скільки днів лишилося, наприклад, до весни. Але одного разу струмок розлився водами на довколишні поля і затопив береги. Коли вранці вода спала, вийшли люди на берег, а їхніх позначок нема. «Хто дні стер?» -бідкалися люди і самі ж відповідали: «Та хто? Струмок дні стер». З того часу і стали називати струмок, який дні стер, Дністер. Тепер це не струмок, а велика річка, яка бере початок аж у Карпатах з-під могутнього дуба, де вона пробила одного разу дно, і б’є догори водограєм. Що ж до самої бази відпочинку, то ціни за оренду будиночка дещо «кусючі», але згодом розумієш, що воно того варте. Відчувається якась незалежність, ніхто тобі не давить на мізки, скрізь порядок, даруйте, від вбиральні і до самостійного готування їжі. Біля кожного будиночка мангали, урни для сміття, шезлонги. Все зроблено до ладу, по- європейськи. Родзинка дністровського відпочинку –рибалка. Любителям цієї справи тут можна відірватися на повну. Карасі, коропи, плітки, окуні, лящі, соми і навіть екзотичні як для цих місць бички – кому на що повезе. Як на мене, більшість сюди саме для цього і їде.

Серед незручностей – слабкий мобільний зв'язок і відсутність телевізора та інтернету. Словом, якщо втомилися від буденного сучасного ритму життя, то ці місця саме для «відлюдників», які хочуть злитися наодинці з природою.

За чотири дні відпочинку на Дністрі вдалося не лише відпочити, але й трішки засмагнути, відновитися, щоб з новими силами приступити до роботи. По дорозі ж назад у голові почали роїтися плани про те, щоб таке наступне відкрити для себе на наших безмежно-казкових просторах.

 Сергій РОГАЧ

 <<<