СУСПІЛЬСТВО
ЧОГО ЧЕКАТИ ВІД ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ, АБО ПОВАЖАЙМО СТАРІСТЬ, БО ЦЕ НАШЕ МАЙБУТНЄ

Минулого  тижня Рада обіцяла розглянути проект пенсійної реформи, який передбачає підвищення мінімальної пенсії, запроваджує накопичувальну систему пенсійного страхування та ліквідує спецпенсії, зокрема, для держслужбовців, прокурорів, суддів. За даний документ 13 липня депутати проголосували в першому читанні. До вересня документ обіцяли доопрацювати. Але не зробили цього навіть до жовтня.

Прем’єр-міністр Гройсман заявив про необхідність негайного прийнятитя пенсійної реформи, яка б вже з жовтня дозволила забезпечити справедливе системне підвищення пенсій. Він вважає, пенсійна реформа - одна з найочікуваніших змін у суспільстві і ніхто не має права відкладати і затягувати її розгляд. Однак частина депутатів взяла паузу до 3 жовтня. Очевидно ті, що дотримуються наступної думки: урядовий законопроект вирішить чимало проблем, але панацеєю для пенсійної системи не стане. Чому? Давайте спробуємо розкласти все «по поличках». 

Підвищення пенсії: особливості розрахунку та надбавки

Завдяки осучасненню зарплатної бази більші пенсії цьогоріч обіцяють для 5,6 мільйона осіб. Загалом 9 мільйонів осіб матимуть підвищені пенсії через збільшення прожиткового мінімуму та відповідного підвищення мінімальної пенсії. Так, уряд планує застосувати для розрахунку пенсій прожитковий мінімум для непрацездатних громадян, який встановлений з 1 грудня 2017 року в розмірі 1373 гривні замість діючого 1312 гривень. Згідно з новим розрахунком, на 200 гривень підвищиться пенсія для 1,308 мільйона осіб, від 200 до 500 гривень – для 1,208 мільйона, від 500 – 1000 гривень – для 1,993, на понад 1000 гривень – для 1,109 мільйона. При цьому для осучаснення пенсій необхідно 11,84 мільярда гривень та 808 мільйонів для застосування прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб при перерахунках.

Слід додати, що на розмір пенсії впливатиме середня заробітна плата застрахованої особи, середня зарплата в Україні за попередні три роки (2014-2016) у розмірі 3764 гривні, тривалість страхового стажу, а також вартість одного року трудового стажу, який зменшується з 1,35% до 1% у формулі визначення коефіцієнта трудового стажу.

При цьому не передбачається осучаснення спеціальних пенсій (для державних службовців, нардепів, прокурорів тощо). Нове призначення таких пенсій припиняється, за виключенням тих осіб, які придбали необхідний стаж для призначення такого виду пенсій до 1 травня 2016 року. Згідно із законопроектом, передбачається автоматичне перерахування цих пенсій на загальних підставах, якщо розмір їхніх пенсій у такому випадку буде вищим.

За словами міністра соцполітики Андрія Реви, пенсійна реформа впроваджує надбавки до пенсії, якщо людина продовжує працювати після досягнення пенсійного віку. Так, за перший рік роботи після виходу на пенсію передбачається шестивідсоткова щорічна надбавка. А якщо людина працює уже більше п'яти років після виходу на пенсію, то за кожний понад рік, у тому числі ці п'ять, буде нараховуватися 9%.

Вихід на пенсію та страховий стаж

За пропозицією уряду, з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли 65-річного віку, мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків 35, а у жінок – 30 років страхового стажу, встановлять у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, визначеної законом. При цьому розмір пенсії не повинен бути меншим від прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.

Також до законопроекту врахували поправку щодо можливості виходу на пенсію незалежно від віку при наявності 40 років стажу роботи. При цьому для виходу на пенсію в 60 років потрібно буде мати мінімум 25 років страхового стажу. При стажі від 15 до 25 років на пенсію можна буде вийти в 63 роки, при стажі не менше 15 років – до 65 років. Водночас люди, в яких немає страхового стажу, зможуть претендувати на соціальну допомогу при досягненні 63 років. Обсяг допомоги буде визначатися виходячи з рівня доходів сім'ї пенсіонера.

Нові правила передбачають вихід на пенсію підприємцям, для яких до страхового стажу зараховуватимуться ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року - за умови сплати страхових внесків незалежно від сплаченого розміру.

До законопроекту внесли та підтримали поправку щодо зарахування до страхового стажу навчання у вишах. Зокрема, поправкою передбачається запровадження страхування всіх студентів, які навчатимуться на бюджеті з 1 січня 2018 року. Якщо особа навчалась у вищому навчальному закладі після 1 січня 2004 року, то такий період може бути зарахований до стажу тільки за умови сплати внесків, не менших ніж мінімальний страховий внесок за кожний місяць навчання. А періоди навчання у вищих навчальних закладах до 1 січня 2004 року повністю зараховуються до страхового стажу на умовах, що діяли до 1 січня 2004 року (на підставі диплому про закінчення навчального закладу та без будь-якої вимоги щодо сплати внесків).

Латання дірок ситуацію не врятує

У 2016 році в Пенсійному фонді був дефіцит в 141 млрд.  грн, а це 11% ВВП. Це чи найважливіша проблема, яку уряд взявся вирішити за допомогою нового закону.

Справді, цифра страшна, але на думку спеціалістів, ситуація тепер не настільки катастрофічна, як нас лякають. Справді боятися варто майбутнього - пенсіонерів просто не буде кому забезпечувати.

Зараз проблема з пенсійним забезпеченням радше викликана популістськими рішеннями попередніх урядів, адже людей віком 60+ в Україні не так багато та й тривалість життя не така велика, як хотілося б. А от вже за кілька років Україна постане перед неминучим демографічним викликом.

За останнім прогнозом ООН, Україна входить до 11 країн світу, населення яких до 2050 р. скоротиться більш як на 15%. Причому Україна посідає третє місце в цьому списку з прогнозованим темпом скорочення 21,7%.  Якщо зараз на одну особу віком 60 років та старше в Україні є приблизно 2,6 особи у віці 20-59, то вже в 2050 році цей показник зміниться до 1,5 особи, а надалі розрив тільки збільшуватиметься. Виходить, що двох пенсіонерів в країні повинні будуть годувати три людини працездатного віку.

Повинні, але це не означає, що всі ці люди працюватимуть. Частина з них не матимуть такої можливості, частина може виїхати з країни, ще якийсь відсоток складатимуть матері в декретній відпустці.

Не забуваймо також про неофіційну роботу та зарплатню в конвертах. Тож цілком ймовірно, що насправді навантаження на працівника, що забезпечуватиме виплатами пенсіонера, буде в рази вищим.

Аналітики стверджують, що перехід до накопичувальої пенсійної системи мав завершитися ще 2009 році  (у 2003 році депутати проголосували за відповідний закон). Але в 2004-му прем’єр-міністр Янукович захотів стати президентом. Щоб сподобатися електорату, він впровадив надбавку до пенсії.

Уряд Тимошенко, що прийшов після Помаранчевої революції, мав надбавку скасувати, але чомсь цього не зробив. Результат – вищезгадані дотації на Пенсійний фонд в розмірі 11% ВВП.

У той же час експерти переконують, що й завдяки схваленому в першому читанні законопроекту збалансувати пенсійну систему буде неможливо.  І  тут вже виникає проблема страхового стажу.  Чимало українців можуть зіткнутися з його нестачею.

Нагадаємо, уряд пропонує вже з нового року  збільшити обов’язковий страховий стаж з 15 років до 25. До 2028 року цей показник повинен зрости до 35 років.

Решта зможе докупити необхідний стаж або ж допрацювати. Існує також третій варіант, - попросити в держави соціальної підтримки, в якій вона не може відмовити людині після 60 років.

Для осіб пенсійного віку її розмір становить 100% прожиткового мінімуму людей, що втратили працездатність - з 1 жовтня буде 1312 грн в місяць. Це приблизно дорівнюватиме мінімальній пенсії за віком. Виходить, що тепер дотації з державного бюджету вже йтимуть не до Пенсійного фонду, а на соціальні видатки з допомоги. У такому випадку матимемо просто іншу дірку. Як кажуть, від латання дірок штани новішими не стануть.

Підводне каміння накопичувальної системи

Пакет пенсійної реформи складається з 5 різних законопроектів. 13 липня Верховна Рада підтримала в першому читанні саме урядовий проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (№6614). Він передбачає підвищення пенсій для українських пенсіонерів вже з 1 жовтня і обіцяє врівноважити пенсії для людей, які вийшли на пенсію нещодавно та 10 років тому (досі розрив подекуди сягав 300%) та індексацію для боротьби з інфляцією.

А ще в Раді  зареєстрований законопроект №6677, який передбачає обов’язковий перехід на накопичувальну систему. Автори цього документу обіцяють не голосовувати за урядовий законопроект, якщо до зали не буде внесено законопроекту №6677.

«Без запровадження другого рівня говорити що це пенсійна реформа - не варто. Це лише осучаснення, чергове “покращення” пенсії», - впевнені  депутати від "Самопомочі".

Законопроектом про обов’язкові відрахування до накопичувальних фондів передбачено, що на перших етапах туди надходитиме лише 2% ЄСВ. Згодом цей показник зросте до 7%.

Обов’язковою цю систему законотворці обіцяють зробити лише для людей, молодших за 35 років. Старші 35 років можуть сплачувати внески добровільно.

Через те, що Україна  своєчасно не впровадила накопичувальний рівень, з 2007 року українська економіка недоотримала 83 млрд.  грн внутрішніх інвестицій, - підрахували автори законопроекту №6677.

Якщо найближчим часом цей законопроект приймуть, то з липня 2018 року вже буде впроваджений другий накопичувальний рівень. До 2028 року там повинно накопичитися 420 млрд. грн.

Відчуття замкнутого кола

Попри красиву перспективу накопичувальної системи, доцільність її впровадження викликає скепсис в українців. Адже покласти гроші на рахунок - мало. Повинна бути впевненість, що вони працюватимуть.

Немає жодних гарантій, що пенсійні кошти будуть інвестовані в реальний сектор економіки чи перспективні соціальні проекти, а не підуть на покриття поточних потреб уряду. Саме це викликає серед наших співгромадян  вкрай низьку довіру до системи накопичення.

Природно, що держава повинна якось гарантувати громадянам, що їх вихід на пенсію не ознаменується крахом системи. Але надання державних гарантій для коштів другого рівня може обернутися додатковими державними зобов'язаннями і зростанням внутрішнього державного боргу. Тобто, виходить замкнуте коло.

Існує ще одна альтернатива - недержавні накопичувальні фонди, коли громадяни самостійно відкладають кошти на старість. Їх зараз в нашій країні налічується 65.

Попри інфляційні ризики, як у випадку з державними фондами, тут є ще одна проблема. Через зміни в Податковому кодексі в січні 2017 року вже з липня всі недержавні пенсійні фонди втратили статус неприбуткових організацій. А це означає, що з накопичень громадян держава вимагає сплачувати податок.

Загалом експерти одностайні, що для того, щоб вирішити пенсійну проблему, впровадити пенсійну реформу недостатньо. Перш за все людей треба забезпечити робочими місцями, щоб вони могли набувати страхового стажу, надати гарантії, що кошти не зникнуть, пояснити відповідальність сплати податків, покращити медичне забезпечення.

Підсумовуємо викладене.  Подолати неминучий демографічний виклик вдасться лише комплексом реформ та безперервним економічним зростанням.  Водночас народним обранцям, тим, хто сьогодні вершить подальші долі українців у найвищому законодавчому органі держави, варто пам’ятати про основний свій електорат (адже більшість тих, хто регулярно ходить на вибори, ті, «кому за»). А всі разом, поважаймо старість, адже це наше майбутнє.

Підготував Сергій РОГАЧ

 

 <<<