ЛІТЕРАТУРНА СТОРІНКА
ПОЕТЕСА З МІСТА КОРАБЛІВ

Струнка дівчина з коротким каштановим волоссям і мрійливим поглядом тримає у руках «Схід» Едіт Патту. Роман відомої письменниці отримав премію Американської бібліотечної асоціації, премію «The Ottakar's Children's Book Prise» і увійшов до списку номінантів «Nebraska Golden Sower Award» в галузі юнацької літератури за 2005-2006 рік. Гарна книга – ознака гарного смаку, можливо тому вона привернула мою увагу.

«У цій книзі цікавий сюжет, незвичайний. До того ж мені подобається фентезі. Там оригінальні персонажі зі справжніми емоціями, не кожному автору вдається так передати почуття героїв», - коментує сонячна дівчина свій літературний вибір.

Вона народилась у «місті кораблів», тобто у Миколаєві. Вірші почала складати ще у дитинстві, писати прозові твори - два роки тому, частіше російською мовою. З 5-го класу навчалася вдома, на екстернаті, адже творчі люди завжди шукають нестандартні рішення, навіть у буденних справах. Публікувалася в альманасі «Сила Почуттів» видавництва «Лілія» та у воронезькій газеті «Ворон і Їжак». У майбутньому мріє стати письменницею, а зараз робить перші кроки на шляху до визнання, публікуючи свої твори у соціальних мережах:
профіль на фікбуці: www.ficbook.net/authors/488168
та невеликий паблік у соцмережі «Вконтакте»: www.vk.com/annamelory

Я познайомилась з Анною Мелорі у бібліотеці, тому, мабуть, не дивно, що ми спілкуватимемося переважно про книги та літературу.

Мелорі – це літературний псевдонім?

Декілька років назад я прочитала десять книжок із серії романів «Сімейство Мелорі» Д. Ліндсей, на той час вони справили на мене неабияке враження, мені захотілося стати частиною цього сімейства, звідти і псевдонім «Анна Мелорі».

Яким книгам ви надаєте перевагу?

Найбільше враження за останній час на мене справили декілька книг, а саме: «Сто років самотності» Г. Маркес, «Портрет Доріана Грея» О. Уайльд, «Мастер і Маргарита» М. Булгаков. Ще дуже важливе місце в моєму житті посідає книга «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері.

Як щодо улюбленого письменника?

Найпершим та найвагомішим поетом у моєму житті став Тарас Шевченко, у його творах я знаходжу для себе щось важливе та потрібне. А улюбленного письменника, на жаль, немає.

Що надихає до написання поезій та прози?

Тарас Шевченко (сміється). Зазвичай, у моїх творах розкриваються теми кохання та особистого світогляду, полюбляю писати про міфічних істот.

У віршах дівчини – подих весни, п’янке кохання, світлі мрії та віра у чудо. Творчість Анни Мелорі буде до смаку усім поціновувачам ніжної, відвертої, емоційної та вдумливої лірики, яку потрібно читати із тістечками та чашкою терпкого ароматного чаю.

Творчий колектив редакції газети «Барчани» бажає приємного читання самобутньо-медитативної поезії дівчини.

Балакала про книги Інна ТКАЧУК

«Весна всюди»

Весна народжує в душах якусь надію.
Надію на краще, на те, що тепліше стане.
Вона, мов дитину, плекає усі наші мрії,
Та наче найліпші ліки загоює рани.

Весна посміхається ніжно та непомітно,
Навколо від посмішки все прокидається жваво.
Бруньки розкриваються, з'являються перші квіти,
Та люди звільняються від кайданів-правил.

В серцях починає рости щось легке і привітне,
Щось, що нагадує всім неймовірне кохання.
Воно розправляє листочки, а потім квітне,
Тим самим знищуючи всю біль та страждання.

Весна обіймає весь світ і цілує країни.
Торкається до всіх міст та маленьких сіл.
Дарує добро кожній земній дитині,
А тим, хто вже виріс, дарує побільше сил.

До кожного дому Весна посилає щастя,
І в кожне вікно заглядає сонця промінчиком.
Весною всі опиняються ніби в казці,
Де тільки добро, де просто боятись нічого.

І навіть на поле бою Весна приходить,
І кожному солдату дивиться пильно в очі.
У сни їх короткі кохану й батьків приводить,
Бо кожен із них щосили додому хоче.

«Я так Вас кохаю...»

Я Вас дуже кохаю, пробачте мене за це,
Посвячую Вам майже кожну з важливих сцен.
І я дуже вдячна за це неймовірне літо,
Воно стало світом для мене та світлом.

Мені снитеся кожну ніч, не судіть, благаю.
Без Вас я звикаю, а потім все знову, знову.
Якщо буду поряд, то мабуть, до Вас завітаю,
А Ви пригостіть мене чаєм і ніжним словом.

І посмішка Ваша чудова мене так гріє!
Щовечора дивлюся фото, де Ви щасливі.
Портрет хочу Ваш малювати, але не вмію,
Усе що виходить — вірші під щоденні зливи.

І Ваші глибокі очі вмістили весь космос.
Я там загубилась. Напевно, це все не просто.
Якщо я до Вас доторкнусь, то чимдуж обіймайте.
Я так Вас кохаю... І Ви також мене кохайте.

 <<<