ОКРЕМА ТЕМА
Самобутність учителів та учнів із народу Мойсеєвого  на Барщині в далекі часи повоєнні і не тільки І розділ  Професійними слідами улюбленого педагога,  або Душі вчителів видно в очах їхніх учнів

Наше місто та Барський район мають добру славу на педагогічній ниві: щедрі ж ужинки тут збираються протягом десятиліть.

Але згадаймо, що важко було на Барщині в післявоєння у різних галузях життя, до речі, і в освіті. Підіймали її освітяни різних національностей, зокрема і євреї, а саме у другій половині 40-х -60-х рр. ХХ ст. Вони зробили посильний внесок в розвиток педагогічної справи і в самому Барському районі, і в його центрі, у старовинному місті.

Чимало євреїв займали керівні посади у закладах, пов’язаних із освітою. Наприклад, учительський колектив Барської СШ №2 очолювала Клара Ізраїлівна Нудельман, а завучем тут пізніше став Яновський Арон Наумович. Заступниками ж директора у Барській СШ №1 працювали Самуїл Абрамович Дунаєвич та Лев Семенович Клебан.

Завідуючою дитячим садком машинобудівного заводу призначили Марію Марківну Винокур, Арон же Мойсейович Шлафер виводив у люди Барську дитячо-юнацьку спортивну школу.

Войнашівську СШ прославив своєю діяльністю її директор Рижий Михайло Львович, який деякий час працював і на педагогічній ниві міста Бара.

Не можна не згадати й очільницю Барського методичного кабінету Раїсу Юхимівну Табачник-Ландо, яка була, крім того, і вчителем математики (СШ №2), випускницею СШ №1, де премудрості цариці наук її навчав Леонід Володимирович Шаповалов.

Але не тільки ті євреї відігравали важливу роль в освіті, які стали очільниками в освітянських закладах, а й ті, що були рядовими вчителями, зате виховали гідних послідовників. Національність останніх різна, проте захоплення педагогічними здібностями своїх улюблених навчителів вивело і їх трударями на освітянську ниву.

Таким чином у нас на Барщині з’явилася плеяда вчителів, післявоєнних вихованців педагогів-євреїв.

Наприклад, гордістю для Евеліни Рахмілівни Елюкім, учительки зі СШ №2, стала її послідовниця, учитель географії Вікторія Станіславівна Снядовська (СШ №1), визнаний професіонал на теренах усього колишнього СРСР. Вона ж має власних послідовниць в ЗОШ №2: Таїсію Володимирівну Вергелес та Тетяну Миколаївну Алексеєнко.

Шляхом учительки російської мови та літератури Поліни Марківни Зак зі СШ №1 пішли в тому ж самому повоєнні Галина Йосипівна Нетупська (працювала у Зарічанській СШ на Рівненщині) та Фаїна Яківна Перельман (місце роботи – СШ №1). У свою чергу пані Фаїна виховала педагога-послідовницю, делегата ІІІ з’їзду вчителів України Інну Анатоліївну Мрачковську (ЗОШ №3).

Серед улюблених учениць Фаїни Яківни була у й Світлана Томащук, яка мала унікальний талант переказування та вміння висловити свою думку щодо прослуханого та прочитаного. Світлана стала професійною кіноакторкою, ведучою українського телебачення.

І ось одного разу вона в телепередачі брала інтерв’ю в актриси Любові Богдан. Коли ж Світлана бачила гру цієї актриси у виставі Вінницького театру «Не судилося» (М.Старицький), то сама була ще ученицею. Любов Богдан жила на Барському шосе, то наш екскурсійний автобус її підвіз, а учні почули живе виконання, тобто читання власних віршів самою поетесою пані Любов’ю.

Чимало послідовників у вчителя німецької мови Давида Ісайовича Герценштейна, теж зі СШ №1. Це – і професор Одеського технологічного університету Жанна Іванівна Бетлінська, і викладач Барського коледжу транспорту та будівництва Сверенюк (Загорулько) Людмила Леонідівна.

Відрадою для вчителя фізики зі СШ №1 Маргарити Марківни Моняк стали Сергій Семіляк, фізик-атомщик у Києві, та Анатолій Маніта, доцент математики МДУ ім. М.Ломоносова, професор Сорбонни. Математичні ж здібності пана Маніти помітила ще перша вчителька Лариса Василівна Торчук, а математики далі навчали Галина Федорівна Йолтухівська та Жанна Дмитрівна Третяк.

У Маргарити ж Марківни після Бара випала нагода працювати в Естонії, в Талінні, у столичній школі. Школа ж ця мала одну начебто дивну традицію: після свята останнього дзвоника випускники разом із дирекцією та учителями збиралися в актовій залі. Попереду були ще іспити, але випускники не боялися висловлювати критичні зауваження усім, хто їх навчав, виховував, скеровував. Пані Маргарита згадує: «Сиджу і чекаю своєї черги для критики, але чую, як радісним дружним хором промовляють: «Нарешті, в 11 класі ми дізналися, що є такий цікавий предмет, як фізика і що його можна зрозуміти». Ось так виявилося, що Маргарита Марківна отримала від випусників найвищий бал і велику кількість квітів. А ще вони вдячні за те, що мали можливість почути і українську мову, хоча й переважно незрозумілу їм. Але, пояснюючи формули, пані фізик могла висловлюватися й українською, то відчули красу мови й співучість її.

А ось на початку 70-х років почав квітнути педагогічний талант Бориса Михайловича Тресера, який, на жаль, уже не з нами. На долю пана Тресера випало ремонтування та добудовування приміщення тих шкіл, де він був директором. Його ж мистецькі салони присвячені багатьом видатним митцям світу, і дуже хочеться, щоб усі матеріали, зібрані паном Тресером для їхнього проведення та збережені заступником директора Іриною Юріївною Галкіною, були колись опубліковані.

Крім того, Борис Михайлович єдиний серед нас, хто зустрічався з диктором радянського Інформбюро Юрієм Левітаном. Взагалі, про такі зустрічі з видатними людьми оповідається у поетичній збірці лауреата премії ім.Т.Шевченка, доброго знайомого пана Тресера, Дмитра Білоуса. У цій збірці навіть є розділ про село Митки.

Багато добрих слів можна знайти у власному серці про пана Тресера, але нам треба продовжувати оповідь про вчителів-євреїв та їх послідовників.

Серед згадуваних уже в нашій статті є свої вихованці-наступники у таких педагогів, як-от, в Арона Мойсейовича Шлафера – знаменитий волейболіст та тренер зі світовим ім’ям Ігор Дмитрович Філіштинський, а в Раїси Юхимівни Ландо – учителька математики та фізики Куба Галина Петрівна, яка у свої передпенсійні роки теж працювала у стінах рідної ЗОШ №2.

Не без послідовниць і викладач музики із Барської музичної школи Людмила Марківна Мінц, є її вихованками піаністки: Наталя Сошинська, Леся Петращук, Віта Пінкаль, а також кандидат мистецтвознавства Наталя Мулярчук. Усі вони – викладачі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім.М.Грушевського, а Світлана Томчак, Тетяна Ботвіннік – жительки Німеччині, учительки музики, теж піаністки.

Тетяна Марківна Бельфер (СШ №2) дала добрий приклад для наслідування своїй учениці, учительці російської мови та літератури у тій же ЗОШ №2 Катерині Іванівні Стадній, навчаючи її таїнам російського слова ще в Ялтушківській СШ. Чоловік же пані Тетяни Бельфер Віктор Рахмілович навчав математиці учнів Барської вечірньої школи. А їхня донька, Лідія Вікторівна, стала чемпіонкою області з шахів серед учителів.

Російську мову й літературу в СШ №2 вели Сонкіна Майя Яківна та Яновська Броніслава Давидівна, і в них не без наступників.

Учителем математики у Барській СШ №1 довгий час працювала Євгенія Наумівна Сирота. Її ж послідовником став Олександр Федорович Терлецький, нині директор однієї зі шкіл міста Гайсина.

Ще один красномовний факт, який підтверджує педагогічну майстерність Євгенії Наумівни. Її колишня учениця не стала теж учителем, однак математику знала досконало. А це – Тетяна Анатоліївна Головчук, яка вступила до Тернопільського фінансового інституту. Там уже на заняттях її запитали: «Яку столичну елітну школу Ви закінчували, адже так досконало знаєте математику?». Студентка ж відповіла: «Я навчалася в одній зі шкіл міста Бара, але в елітної вчительки Євгенії Наумівни Сироти».

Саме ця елітна вчителька має серед нас, її ровесників, найбільший педагогічний стаж як класний керівник, адже свій клас випустила вперше у 1970 році в Луко-Барській школі.

Викладачем інформатики в Барському коледжі транспорту та будівництва є Юрій Володимирович Кузьменко. Його навчальний предмет декілька десятиліть тому був для багатьох новим, екзотичним. Але у пана Юрія любов до точних наук прищепило вчительське подружжя зі СШ №2: Марія Наумівна Поляк (випускниця СШ №2) та Аркадій Овсійович Фарбер-Поляк (родом із смт. Копайгорода, а нині похований в Німеччині, де проживають його дружина та 2 доньки з родинами). Наступницею цього ж подружжя стала й випусниця СШ №1 Катрин Олена Анатоліївна, учитель інформатики в ЗОШ №3.

Є й гідні послідовниці у Мальвіни Оскарівни Тітінер, учительки англійської мови в СШ №3, а саме: Світлана Олексіївна Колесник та Олена Анатоліївна Желіховська, обоє учителі тієї ж мови у тій же школі, а ось ще одна наступниця, Наталя Аронівна Яновська, учитель англійської в ЗОШ №1.

В одній із дитячих пісень є такі слова: «Перша вчителька, як мати, Як журавка по весні».

Такими й були вчителі молодших класів і зі СШ №2 (Зельцер (Хода) Клара Самійлівна, Абраменко Сара Борисівна), і зі СШ №3 (дві мудрих Софії: Софія Павлівна Глузман, Софія Борисівна Грінштейн), і з Митківської СШ – Поліна Овсіївна Скальпт. Шлях пані Поліни у велике життя почався із дитячого будинку. На її долю випало доглядати хвору доню, переживати за невлаштованість сина і все-таки досконало навчати маленьких митківчан. Чимало учнів названих учительок теж стали на чолі власного молодшого класу.

Отож учителі-євреї Барщини у нелегкі часи повоєння розвинули педагогічні таланти дітей того народу, на чию землю приїхали колись жити їхні предки. Вдячні й ті діти, вдячна й та земля…

А зв’язок із цією, Барською, землею у нащадків тих учителів не переривається. Наприклад, Марат Мінц, випускник Барського автодорожнього технікуму, зараз живе й працює в Києві. Але недавно він приїжджав до рідного навчального закладу для проведення практичних занять із опанування водіння вантажівки, величину якої можна порівняти зі звичайним вагоном. Саме таке авто-велет і припаркував пан Мінц біля входу в свою альма-матер. Він побажав усім своїм юним слухачам працювати колись навіть на таких авто.

Проте час переказати дещо із оповіді льотчика-штурмана, того, що родом із Барщини, того, що допомагав керувати велетами, але не авто, а літаками…

Борис НЕТУБСЬКИЙ,  заслужений вчитель України,  почесний громадянин міста Бар,  кавалер Ордена Дружби народів.

Записала  Таїсія ЛЯСКОВСЬКА

На фото: НУДЕЛЬМАН К. З., ДУНАЄВИЧ С.Л., КЛЕБАН Л.С., ФАРБЕР А.О., ЗАК М.П., ГЕРЦЕНШТЕЙН Д.І., СОНКІНА М.Я. ТІТІНЕР Д.О., СИРОТА Є.М., ШЛАФЕР А.М., ЕЛЮКІМ Е.Р.

 

 <<<