СПОРТ
МИ ЖИВІ ДО ТИХ ПІР, ПОКИ ПРО НАС ПАМ’ЯТАЮТЬ

Не знаю, хто і коли першим вжив цей вислів, але він досить влучно підходить до події, про яку йтиметься далі. В останню неділю травня на стадіоні «Колос» було проведено футбольний турнір пам’яті Олександра Басюка, який минулого року за нез’ясованих обставин не повернувся з АТО.

Змагання відбулися за сприяння районного ФСТ «Колос», яке нині очолює Павло Люлько, та Олександра Барановсь кого, товариш Сашка. У короткій офіційній частині перед початком ігор до учасників турніру звернулися міський голова Артур Цицюрський, начальник відділу сім’ї, молоді та спорту Барської РДА Олег Бортнік, Олександр Барановський.

Згадали добрим словом про Олександра Басюка, як про патріота України, скромну, чесну, добросовісну людину, прекрасного сім’янина, чудового футболіста. У кожного присутнього на стадіоні підходив до горла комок лише при думці про те, що Сашка вже не має поруч з нами.

Перед тим, як команди вийшли на газон, перший удар по воротах, які захищав голкіпер Сергій Кифорук, зробив Басюк-молодший – Дмитрик. Зрозуміло, що досвідчений воротар навмисне пропустив м’яча від сина свого колишнього товариша по команді. Але, той факт, що син продовжує справу батька (займається на відділенні футболу ДЮСШ) є символічним.

У цьогорічному турнірі взяли участь п’ять команд, які обігралися по колу. Не знаю, чи можна назвати це збігом обставин, але перемогу у змаганнях здобула команда «Фламінго», до складу якої ввійшли друзі Олександра Басюка.

Друге місце посіла збірна ДЮСШ, третє – команда газпрому.

Переможець отримав гарний кубок, трійка призерів медалі та грамоти. Надалі турнір пам’яті планується зробити традиційним і розширювати не лише кількісно, але й географічно. Ось так, допоки совість десь заблукала у затишних чиновницьких кабінетах, ті, хто добре знав і поважав Сашка, увіковічнюють світлу пам’ять про нього подібними заходами.

Сергій РОГАЧ, журналіст

 <<<