СУСПІЛЬСТВО
ДО ХРАМУ ЗІ СТАРОВИННИМИ ДОМАШНІМИ ІКОНАМИ ЙШЛИ БАРЧАНИ У НЕДІЛЮ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ’Я

5 березня, в Неділю Торжества Православ’я, у храмах міста було звершено Чин моління за святі ікони. Про існування цього старовинного чину на Вінниччині стало відомо зовсім нещодавно завдяки ієрею Назарію Давидовському, керівнику історичного відділу Вінницької єпархії УПЦ. Автором тексту такого особливого Богослужіння у 1922 році був священномученик Інокентій (Тихонов), в майбутньому – архієпископ Вінницький, якого у 1937 році розстріляли більшовики. Священномученик Інокентій був у 1993 році канонізований, входить до Собору Вінницьких святих.

«Чин моління за святі ікони владика Інокентій склав, ще будучи архімандритом, з благословення також майбутнього новомученика митрополита Петроградського Веніамина (Казанського), – розповів нам ієрей Назарій Давидовський. – Метою автора Чину було оновити в людях шанування домашніх ікон, які є такими ж святинями, як і ті ікони, що знаходяться у храмі. На жаль, багато людей звикають до домашніх ікон настільки, що дозволяють собі в їх присутності поведінку, яка не личить християнину і яку жоден не дозволяє собі у храмі, у присутності храмових образів».

З метою оновлення шанобливого ставлення до домашніх ікон їх було запропоновано принести у храм і після молитви і окроплення святою водою з благоговінням прикластися до своєї ікони, а також до ікон інших парафіян, які принесли до храму свої найцінніші домашні святині. Час звершення Чину був призначений на першу Неділю Великого посту, коли відзначається Торжество Православ’я і припинення гоніння на тих, хто шанував святі ікони.

У Вінницькій єпархії Чин моління за святі ікони було відновлено у 2015 році. У той же рік і барчани разом із вірянами зі всієї єпархії вперше долучилися до цього особливого Богослужіння. І ось уже третій рік поспіль прихожани кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці приносять у першу Неділю Великого посту свої найбільш шановані домашні образи. Як наголосив настоятель собору, благочинний Барського району архімандрит Серафим: «Ікони не обов’язково повинні бути старовинними. Якщо у вас вдома нові ікони – вам також їх треба обов’язково принести у цей день у храм. Адже ми вшановуємо в першу чергу не саму ікону як предмет, а святий образ Того, Хто на ній зображений».

Прийшли із домашніми святинями барчани і до Миколаївського храму, де звершив літургію та розповів історію чину моління настоятель церкви протоієрей Вадим Лукашенко.

В обох храмах по закінченню літургії було проведено особливий молебень, після якого ікони окропили свяченою водою, а потім усі з молитвою та цілуванням вшановували домашні святі образи один одного, розпитуючи про їхню історію та значення для кожного вірянина.

У ряді домашніх святинь – від зовсім маленьких і до ікон розміром у половину людського зросту – одразу виділився образ цілителя Пантелеймона в оточенні янголів. Велику ікону у руках тримали Валентина Волошина із сином

Сергієм. «Цю старовинну ікону 12 років назад знайшов мій чоловік, Анатолій, який разом із сином прислужує у церкві паламарем, – розповідає жінка. – Він врятував образ, яким мешканець одного із сіл району накривав мішки з картоплею. Ми зробили рамку зі склом для ікони, молимося перед нею великомученику Пантелеймону і цілитель допомагає нам».

Приніс свої домашні святині до собору і Станіслав Бондарчук. Як розповів чоловік, його іконам більше 200 років. На одній, зовсім маленькій, зображено потемнілий лик Христа. На іншому, уже більшому, образі бачимо Пресвяту Богородицю із Богонемовлям. «На жаль, ми не знаємо, як називається цей образ, – каже Станіслав. – Ікона від часу місцями пошкодилася, тому підпису зовсім не видно. Однак ми її в родині дуже шануємо».

По завершенню святкового Богослужіння святі ікони повернулися до осель своїх господарів. Маємо надію, що такі урочисті вшанування домашніх образів допоможуть їх власникам ставати більш уважними до духовної атмосфери у власних родинах, а з року в рік усе більше прихожан у храмах міста та району будуть ділитися святковою радістю та славити Господа, Царицю Небесну і угодників Божих через їхні святі образи.

Роман ГРИГОР’ЄВ

 

 

 

 

 

 <<<