Ми в соцiальних мережах
Погода в місті
Як, по-Вашому, має змінитися формування місцевих бюджетів у разі проведення децентралізації влади?
Місцеві громади будуть залишати основні кошти у себе, відраховуючи певний відсоток до державного бюджету
Принцип фінансування «згори донизу» буде збережений, але при цьому відсоток відрахувань з державного бюджету місцевим громадам має збільшитися
Важко відповісти
Проголосувало: 222
Історія

Найдавнішими назвами вулиць, які скоро мають знову з’явитися у нашому місті, є Руський вал і Підвальна. І пов’язані вони зовсім не з підвалом, погребом чи ще якимось технічним приміщенням, а з великою фортифікаційною спорудою – оборонним валом, що існував у Бару ще в часи Середньовіччя. Населення, що проживало під цим валом, займалося не лише господарською діяльністю, а й виконувало функцію ополчення, яке в будь-який момент було готове стати на захист міста. Тому пізніше, коли Барське староство, згідно Карловицького договору 1699 р., увійшло до складу Речі Посполитої, територію, по якій проходила частина валу, назвали відповідно вулицями Руський вал та Підвальна. До речі, остання назва проіснувала незмінною у нашому місті аж до 70-х років минулого століття, коли Підвальна була перейменована на вул. Примакова.

Ще в часи польського панування в Барі існували наступні вулиці: Зінькова або Зіньківська, Василіанська (на честь греко-католицького ордену отців Василіан), Кочмаровецька, Твердза (з польської – твердиня, названа на честь Барської фортеці), Цвинтарна (ймовірно, проходила недалеко від старого козацького цвинтаря, що знаходився в районі сучасного міського стадіону). Також існували назви Гетьманська, короля Стефана-Баторія, гетьмана Жолкевського (пов’язано з тим, що багато коронних та наказних гетьманів були ще й Барськими старостами. Відомий приклад – Іван Виговський).

У результаті Третього поділу Польщі, 1 травня 1975 р., указом імператриці Катерини ІІ створена Подільська губернія, яка перебуватиме у складі Російської імперії аж до 1917 р. Бар стає заштатним містом Могилівського повіту. В результаті розширення міста та зміни «політичного курсу» керманичів у Барі з’являються нові вулиці. Центральна нині Соборна вулиця в часи імперії називалася Поштовою. Багато вулиць було названо на честь православ них свят, зокрема Хрестовоздвиженська (нині – Марата), Воскресенська або Воскресенка (зараз Островського), Свято-Покровська (тепер – Монастирська), а також Рождественська, Благовіщенська, Успенська, Свято-Миколаївська.

Приблизно по нинішній вулиці Бони Сфорци проходила Козацька, теперішня Буняковського називалася Театральною (з цього факту можна зробити висновок, що, можливо, в місті існував народний театр. Це знову ж таки доводить вагомість історичної топоніміки у краєзнавстві, адже така назва вулиці, яка не могла виникнути безпідставно, дає поштовх для подальших досліджень).

Існували також вулиці Дворянська, Польова, Мокра, Іванівська. До нашого часу збереглися назви Плотинна і Пушкінська, але, на відміну від сучасності, остання пролягала десь у середмісті.

Площа Пам’яті також існувала у часи Російської імперії, однак називалася Площею Ринок, адже саме на тому місці був один із двох міських базарів.

Буремні 1920-ті роки теж приносять нові зміни у плануванні міста. До наших часів дійшли назви Пролетарська, Марата (на честь видатного діяча Французької буржуазної революції), Дзержинського, Володарського, Урицького (названі іменами радянських революціонерів та партійних чиновників), Кооперативна, Заводська, Карла Маркса (перейменована на Комарова).

Не пройшли випробування часом вулиці Комінтерна, 8 березня, Шолом-Алейхема (названа на прохання єврейської громади), МОПРа (на честь Міжнародної організації допомоги борцям революції – комуністичного аналога Червоного Хреста).

Після Великої Вітчизняної війни з’явилася також вулиця імені голови Центрального виконавчого комітету СРСР Михайла Калініна. На жаль, багато старих назв зараз втрачені, а ті, що відомі науковцям, часто дуже важко співвіднести із сучасним плануванням Бара, адже місто розросталося, вулиці прокладалися по-новому.

Краєзнавці та історики, такі як Микола Йолтуховський, Лариса Виногродська, Олексій Бакалець, Євген Меснянкін, Сергій Навроцький, Зоя Хода, Борис Любуня, Іван Барладин та багато інших зробили значний внесок у вивчення старовинної минувшини славної Подільської землі, однак ще багато фактів залишаються невідомими для науковців.

Допомогти у відновленні історичної пам’яті рідного краю можете саме ви, шановні наші читачі. Тому ми звертаємося за підтримкою та з пропозицією співпраці. Адже у багатьох з вас у сімейних архівах збереглися старовинні документи, листи з адресами, інвентарні книги чи навіть карти нашого міста різних років. Все це допоможе відновити старовинний вигляд Бара та збереже історію нашої малої батьківщини для прийдешніх поколінь.

Якщо у вас є якась інформація, яка буде важливою та цікавою для дослідників і краєзнавців, звертайтеся в редакцію газети «Барчани», що знаходиться за адресою: м. Бар, вул. Героїв Майдану, 6, індекс 23000.

Надсилайте листи або телефонуйте за номером (043-42) 2-18-68.

Давайте разом станемо авторами проекту по відновленню історичної пам’яті міста! Авторство усіх наданих матеріалів буде обов’язково збережене.

Роман ГРИГОР’ЄВ
За матеріалами Сергія НАВРОЦЬКОГО

 <<<