Карта інвестиційної привабливості
Ми в соцiальних мережах
Погода в місті
При зверненні до міської ради, чи було вирішено Ваше питання?
Так
Ні
Проголосувало: 74
Географічне положення і природа краю
ЯБЛУНЕВА ГІЛКА ПОДІЛЛЯ

Між пагорбами Подільської височини, на лівому березі тихоплинної річки Рів, розташоване місто Бар. Це центр району, який має площу 1102 кв.км з населенням 28174 чоловіків та 34290 жінок, за переписом 2001 року. Саме місто займає площу 1387 га, і проживає тут понад 18 тисяч мешканців. Географічні координати: 49004’ північної широти та 27041’ східної довготи. Характерним рельєфом краю є чергування підвищень і долин, в яких протікають струмки, що живлять ліві притоки Дністра – річки Лядову, Лозову, Немію, Мурафу з Мурашкою та праву притоку Південного Бугу – Рів. Висота над рівнем моря - 330 метрів. Перегороджені греблями річки і струмки утворюють у районі понад 30 ставків. Найбільші з них - біля м. Бара та смт. Копайгорода, сіл Антонівки, Верхівки, Мар’янівки, Гармак, Шершнів. З мінеральних джерел промислове використання має гідрокарбонатна магнієво-кальцієва природна столова вода «Барчанка» (с.Матійків) та «Верхівська перлина» (с.Верхівка). В околицях міста біля сіл Сеферівка, Киянівка і Явтухи є кринички, воду з яких церква визнає цілющою. 

 

Типова лісостепова територія краю має багатий і різноманітний рослинний світ, що зумовлено добрими ґрунтами, достатньою кількістю сонячного тепла і вологи. Сірі суглинки при належному удобрюванні дають добрі урожаї. Лісовий фонд району становить 17739 га, поширеними породами дерев є дуб, граб, ясен, клен, липа, береза. З кущів можна зустріти ліщину, шипшину та калину. До дикорослих рослин краю належать конюшина, пирій, волошка, фіалка, суниця, медунка. На полях вирощують пшеницю, жито, кукурудзу, горох, картоплю, цукрові буряки, соняшник. 

Барський район – «яблунева гілка Поділля» - славний своїми садами, де добре ростуть і щедро родять яблуні, груші, сливи, вишні, черешні. 
Чимало зустрічається і лікарських рослин. Це ромашка, м’ята, чебрець, череда, аїр (татарське зілля), любисток. Серед рослин, що занесені до Червоної книги Вінницької області, масово поширені підсніжник звичайний, дзвоники всіх видів, конвалія звичайна, латаття біле, пролісок дволистий, фіалка запашна, черемха звичайна.

Особливості рослинного краю сприяють різноманітності тваринного світу. У лісах можна зустріти зайця,лисицю, їжака, сарну, а біля річок – ондатру, видру. У полях водяться гризуни: ховрашок, хом’як, польова миша, кріт. Найпоширенішими птахами є дятел, дрізд, синиця, зозуля, жайворонок, сорока, ворона, лелека, журавель, ластівка, горобець. 

У річках та утворених на них ставках загальною площею 1971 га водяться окунь, карась, плотва, лин, щука, а господарство «Прогрес» розводить і вирощує коропа, товстолобика і білого амура. 

Є в нашому краї досить цікава зоологічна пам’ятка, яка привертає увагу науковців-орнітологів – колонія сірих чапель в урочищі Шершнянська дубина. Окрім цього, варта уваги дослідників садиба ХІХ ст. «Лугове» разом з прилеглою парковою зоною, де ростуть дев’ятнадцять видів екзотичних дерев, серед яких – дуб болотний, сосна веймутова, чорна дугласія, тюльпанове дерево. 

У нас і справді є чим пишатися і що зберігати для наступних поколінь.

 <<<