Карта інвестиційної привабливості
Ми в соцiальних мережах
Погода в місті
При зверненні до міської ради, чи було вирішено Ваше питання?
Так
Ні
Проголосувало: 74
Краєзнавство

О. А. Крижанівський, О. А. Білецька

 м. Київ

 

ПРОЕКТНА  ПРОПОЗИЦІЯ  ЩОДО  УВІКОВІЧЕННЯ  ПОСТАТІ  БОНИ  СФОРЦА  НА  БАРСЬКІЙ  ЗЕМЛІ  ПОДІЛЛЯ  

 

Для увіковічення історичної постаті Бони Сфорца на Барській землі Поділля, запропоновано створити музей-ресторан епохи правління династії Сфорца. Музейний простір організовується таким чином щоб відвідувач міг перебувати одночасно у візуальному, звуковому, нюховому, смаковому та тактильному середовищі, де у сприйнятті приймають участь усі чуття: зір, слух, нюх смак, дотик. Створення музейного простору, в якому просвітницька діяльність про конкретну епоху поєднується із знайомством з харчуванням, музикою, одягом, інтер’єром епохи Італійського Відродження.

Ключові слова: Бона Сфорца, епоха правління династії Сфорца, музей-ресторан, відтворення візуального, звукового, нюхового, смакового та тактильного середовища епохи Італійського Відродження.

Враховуючи те, що у 2010 році виповнилось 560 років початку правління династії Сфорца в Мілані та 470 років надання місту Бар Магдебурзького права за сприянням Бони Сфорца, резолюцією ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку (до 470-річчя надання місту Бар Магдебурзького права)»(м. Бар, 30 вересня 2010 р.) було запропоновано ряд заходів по увіковіченню засновниці міста Бар  Бони Сфорца, а саме: 

п.2.34. розпочати наукові дослідження по темі: "Життя та діяльність королеви Польщі – Бони Сфорца";

п. 8.2. запропонувати урядам України, Польщі, Італії, Литви, Білорусії відкрити архіви для широкого доступу міжнародної наукової громадськості та сприяти розробці міждержавної програми по дослідженню життя та діяльності видатної особи – королеви Польщі Бони Сфорца і увіковіченню її пам’яті [20].

У 2014 році у місті Бар була проведена ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку", присвяченої 520-річчю з дня народження Бони Сфорца та 120-річчю виходу у світ праці М.С. Грушевського "Барське староство. Історичні нариси XV-XVIII ст." В історії України це був перших публічний захід, який відзначав річницю з дня народження Бони Сфорца. В доповідях О. А. Бакальця [4], А. А. Бондаренка [6], О. А. Крижанівського [13],      А. К. Лисого [15], Є. Й.  Меснянкіна [17],  в різних аспектах висвітлювалась діяльність Бони Сфорца.

М.С. Грушевський у своїй науковій праці "Барське староство. Історичні нариси (XV – XVIII ст.)", спираючись на відомості з архівних документів, вперше висвітлив історію діяльності Бони Сфорца на Барській землі Поділля в середині XVI ст. [3].

У 1983 році Галина Аудерська, на основі досліджень діяльності Бони Сфорца, друкує історичний роман-хроніку «Королева Бона. Дракон у гербі» [3]. Цей роман стає літературною основою історичного серіалу "Королева Бона" режисера Януша Маєвського, який у 1980 році вийшов у польський кінопрокат.

У 1992 році в Україні розпочинається кампанія по перейменуванню вулиць. У місті Бар Вінницької області, в місцевій редакції часопису «Подільський край» друкуються просвітницькі статті енциклопедичного характеру, які обґрунтовують необхідність увіковічення пам'яті засновниці міста Бар у назві  одної із центральних вулиць [11]. У газетних статтях місцевих краєзнавців М. Йолтуховського (1992), О. Крижанівського (1992), С. Левицького (2006), в статтях Є. Меснянкіна [16, 17], М. Каюмова [10] постать Бони Сфорца стає предметом осмислення ролі особистості в історії рідного міста.

Російський дослідник А. А. Бондаренко у своїх дисертаційних дослідженнях проводить аналіз та систематизацію архівних документів, які увійшли в сучасну історіографію під так званою назвою "Метрика королеви Бони" [5]. Ці документи, входять як і в  комплекс Литовської метрики - книг державної канцелярії Великого князівства Литовського, так і в  документи її особистої канцелярії  [6].

Опираючись на наукову працю М. Грушевського, Центр соціокультурного проектування Міжнародного товариства прав людини, беручи участь у І та ІІ Міжнародних конференціях у м. Бар (2008, 2010 рр.) розпочав проект: "Барська земля Поділля –  європейський вимір для сталого розвитку" (автори та керівники  –  М. М. Мосунов,               О. А. Бакалець та О. А. Крижанівський) [14].  В рамках цього проекту проводяться дослідження життя та діяльності королеви Польщі Бони Сфорца та розробляються проекти по увіковіченню її пам'яті.

В статтях Крижанівського О.А. [12, 13] проводиться порівняння діяльності Бони Сфорца на теренах Польського Королівства та Великого князівства Литовського (період із 1518 по 1556 роки) та діяльності міланських герцогів Сфорца (період із 1450 по 1499 роки) в епоху Італійського Відродження. Саме міланські традиції династії Сфорца, на думку автора, дають ключ для розуміння мотивації та суперечності в діяльності Бони Сфорца. ЇЇ творіння місто Бар  –  це західноєвропейське соціокультурне утворення епохи пізнього Відродження на землях Поділля в першій половині XVI cт. 

У 2015 році, в рамках розпочатого проекту: "Барська земля Поділля  –  європейський вимір для сталого розвитку", на кафедрі дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, під керівництвом  кандидата архітектури, доцента кафедри О. А. Крижанівського, був розпочатий проект: «Розробка дизайну інтер'єру музею-ресторану "Бона Сфорца".

Метою проекту є увіковічення пам’яті Бони Сфорца за допомогою дизайну інтер’єру музею – ресторану в стилі епохи Ренесанс названого на її честь. На теренах України цей проект пропонується вперше.

Ідея проекту. Створення музейного простору, де відвідувач міг усіма своїми відчуттями поринути в епоху королеви Бони, у відповідно оформлений дизайн інтер’єру, одягти вбрання придворних, послухати музику і звичайно скуштувати вишукані страви XVІ-го століття. Створення музейного простору, в якому просвітницька діяльність, де розповідь екскурсовода про епоху королеви Бони поєднується, з відпочинком у колі близьких та друзів, із знайомством з  харчуванням, музикою, одягом відповідної епохи.

Для досягнення мети були сформовані задачі: Передпроектні дослідження та збір вихідної інформації про епоху правління династії Сфорца.

Формулювання   проектної концепції.

Розробка проекту музею-ресторану епохи Бони Сфорца.

Дослідження періоду, який пов'язаний  із господарською та державною діяльністю Бони Сфорца в статусі польської королеви та великої княгині литовської - це Литовський або Ягелонський період (1518  – 1556).

Теоретична основа проекту. Потреба в просторі залежить не тільки від фізичних, але й від психологічних факторів. Вивченням просторових зв’язків людини з навколишнім середовищем включаючи як психологічні та і фізичні зв’язки займається проксемика.           С. В. Зоколей розглядає проксемику як особливу сферу енвайроментальної психології [9].

На початку, найбільш явний зв'язок людини з навколишнім середовищем – перцептивний. Перцепція (лат.) – сприйняття, здатність сприймати, за допомогою своїх органів чуттів людина здатна сприймати явища зовнішнього світу. В психології – безпосереднє  сприйняття вражень [9].

Навколишнє середовище або її окремі об’єкти можуть одночасно впливати на всі органи чуттів. Кожний набір стимулів, який сприймається через конкретний орган чуттів, формує сприйняття образу. Різні образи одного і того ж об’єкту у свідомості людини складаються в  один ланцюг, формують мислену картину, уяву про цей об’єкт [9].

При створенні музейного простору необхідно перш за все створити  мислений образ епохи. У свідомості відвідувача музею формується образ епохи в такій послідовності: «Об’єкт» –  «Стимул» –  «Чуття» –  «Перцептивний образ» –  «Мислена уява». Усі стимули, які впливають на один орган чуттів із навколишнього середовища, можна описати одним загальним терміном: наприклад, усі звуки, які сприймаються вухом, разом складають звукове середовище. Відповідно, ми можемо говорити про звукову або зорову  систему, де та чи інша система будуть підсистемами загальної системи «Людина – навколишнє середовище». Загальну уяву про такі співвідношення в музейному середовищі дає наступна таблиця1.   

Традиційно вважається, що епоха Сфорца закінчується у 1499 р. захопленням французами Мілану. Однак зважаючи на те, що Бона Сфорца є останнім представником династії, то такою датою доцільно вважати 1556 р. –  рік відставки та повернення Бони Сфорца в Італію. Отже, при створенні музейного простору необхідно користуватися культурним надбанням  епохи правління династії Сфорца  (1450  – 1556 рр.) (див. табл. 2).

Таблиця 1.

 

 

Об’єкт

Підсистема

Стимул

Орган

Чуття

Перцептивний образ

Мислена уява

Візуальне середовище

Світло, колір

Очі

Зір

Точка, лінія, пляма, цілісність, врівноваженість, головне,

другорядне,

римт, метр, статика, динаміка, симетрія, асиметрія,

контраст, нюанс,

пропорція, масштаб, співвідношення,

кольорова гармонія, дисонанс,

замкнутість, та відкритість простору.

Візуальна пам’ять

Звукове середовище

Звук

Вуха

Слух

Звуковий рим, тональність, сила звуку, шум.

Звукова пам’ять

Нюхове середовище

Запах

Ніс

Нюх

Аромати

Нюхова пам’ять

Смакове середовище

Смак

Рот

Смак

Солодкий, кислий, солоний, гіркий, терпкий,

Смакова пам’ять

Тактильне середовище

Поверхня

Шкіра

Дотик

Фактура, текстура, рельєф,

Тактильна пам’ять

Теплове середовище

Тепло, холод

Тіло

Тепло, холод

Відчуття комфорту

Відчуття комфорту та дискомфорту

 

Таблиця 2.

Співвідношення доби Відродження із епохою правління династії Сфорца

Раннє Відродження

(1410/1425 рр. XV ст. –  кінець XV ст.)

Міланський період (14501499) –  правління герцогів Франческо Сфорца (1450 – 1466); Галеаццо Марія Сфорца (1466 – 1476); Джан Галеаццо Марія Сфорца (1476 – 1494); Людовико Марія Сфорца (1494 – 1499);

Високе Відродження (кінець XV  –  перші 20 років XVI століття)

 

 

 

 

Пізнє Відродження (середина XVI  –  90-і роки XVI століття)

Барійський період (1494 – 1518) –  пов'язаний із народженням, вихованням та становлення Бони Сфорца як особистості. Правління в Барі Ізабелли Арагонської (1494 – 1524).

Литовський або Ягелонський період (1518  –  1556) – пов'язаний  із господарською та державною діяльністю Бони Сфорца в статусі польської королеви та Великої княгині Литовської. У 1538 році засновується місто Бар, у 1540 році надається йому Магдебурзьке право.

 

Передпроектні дослідження та збір вихідної інформації необхідно здійснювати по підсистемам: дослідження візуального, звукового, нюхового, смакового, тактильного середовища, яке було притаманне для епохи правління династії Сфорца.

Дослідження візуального середовища епохи династії Сфорца.

Об’єктами дослідження візуального середовища можуть бути елементи матеріальної та духовної культури, які наповнювали життєве середовища даної епохи; одяг, меблі, посуд твори образотворчого мистецтва, малі архітектурні форми, убранство та наповнення інтер’єрів приміщень.

Колірна гамма тканин італійського Відродження відрізнялася яскравістю колориту, барвистістю, насиченістю, колірними контрастами. Улюбленими кольорами були холодний червоний, синьо – блакитний, смарагдово – зелений, золотистий. Крім квіткових візерунків, на тканинах зображувалися фігури тварин, птахів.

Дослідження звукового середовища.

Об’єктами дослідження звукового середовища можуть бути твори музикального мистецтва даної епохи.

В епоху Відродження формувалися національні музичні школи: італійська                (Дж П. Палестрина), іспанська (Т. Л. де Вікторія), англійська (У. Берд), німецька (Л. Зенфль). Найбільша  –  нідерландська (фламандська франко-поліфонічна школа. Відомі композитори: Г. Дюфаї (1400  –  1474) –  культові та світські хори (Італія, Франція); К. Жанекен (1475  –  1560) –  багатоголосні пісні (Франція); Й. Окегем (1425  –  1495) –  віртуозні твори, канони, шансони (Франція); Я. Обрехт (1450  – 1505) –  культові та світські твори (Нідерланди);       Ж. Депре (1440  – 1521) –  «Мікеланджело в музиці», культові та світські твори (Франція).

У концертному житті на початку епохи Відродження основним інструментом був орган, але з плином часу склад музичних інструментів значно розширився, де до існуючих струнних і духових додалися нові різновиди інструментів. Наприклад, віоли  –  сімейство струнних смичкових. За формою вони нагадують інструменти сучасного скрипкового сімейства (скрипку, альт, віолончель) і, можливо, є їх попередниками (співіснували в музичній практиці до середини XVIII сторіччя).

Дослідження нюхового середовища. Це аромати, які притаманні для даної епохи відомі із трактату ХІІ ст. «Про прикраси жінок»[8].

Дослідження смакового середовища. Це кухня, рецептура блюд даної епохи, які відомі нам із кулінарних книг Марка Гавія Апиція, королівського повара Гійома Тиреля, Ісідоро Севильського, Фоми із Кантимпре, Анфімія  [8].

Епоха Відродження увійшла в історію як час розквіту культури гастрономічного церемоніалу. Урочисті банкети влаштовувалися з нагоди одружень знатних панів або церковних свят, сходження на престол пап або народження герцогських спадкоємців, проведення лицарських турнірів або прибуття іноземних послів. Практично всі банкети тієї епохи підпорядковувалися особливими правилами, які визначали як меню і порядок подачі страв, так і кількість обслуговуючого персоналу і види спеціальних розваг, які супроводжували трапезу.

 Дослідження тактильного середовища. Це текстура, фактура матеріалів, з яких виготовлявся одяг, меблі, посуд.

Основними видами чоловічого одягу були: сорочка, коле,  панчохи – штани, симар, табар, плащ. Цікаві індивідуальні розробки Леонардо да Вінчі для весільних гостей Свята Рая. Це свято являло собою розкішну театралізовану церемонію на честь весілля Джанна Галеаццо Сфорца та Ізабелли Арагонської, яке відбулося у 1489 році [21].

На основі проведеного передпроектного дослідження підсистем середовища формується концепція музею-ресторану епохи династії Сфорца. Музейний простір організовується таким чином щоб відвідувач міг перебувати одночасно у візуальному, звуковому, нюховому, смаковому та тактильному середовищі. У сприйнятті епохи Бони Сфорца у музейному середовищі у відвідувача повинні включатися усі чуття: зір, слух, нюх смак, дотик.

 При формуванні візуального музейного середовища використані фундаментальні принципи Античності, які використовувалися в епоху Відродження, а саме: правильність ліній та ярусів; симетрія по відношенню до центральної вісі; пропорція частин до цілого та частин між собою; антична ордерна система як засіб гармонізації пропорцій; центричний план [7]. За основу взятий корінфський архітектурний ордер по системі Віньоли, де модуль дорівнює нижньому радіусу колони і ділитися на 18 парт (частин). Інтер’єр музею відтворює італійський дворик з колонами та арками.

По сценарію, при вході в музей-ресторан виділяється приміщення гардеробу-костюмерної, де відвідувачу пропонують на вибір костюм епохи Італійського Відродження. Екскурсовод розповідає про історію костюмів часів правління династії Сфорца. Рекомендує вибрати на свій смак та приміряти на собі історичний костюм.  Далі, відвідувач у вибраному історичному костюмі входить у банкетну залу музею ресторану. Його супроводжує музика у виконанні одного із ансамблів давньої музики. Музикальні твори виконується на інструментах даної епохи. Звучать твори Г. Дюфаї, К. Жанекена, Й. Окегема, Я. Обрехта, Ж. Депре, О. Агріколи. Екскурсовод розповідає про історію музики епохи Відродження, знайомить відвідувачів із інструментами даної епохи. У цей час здійснюється сервіровка банкетного столу. Далі, при музикальному супроводі, гостей запрошують до столу. Відвідувачам пропонується скуштувати блюда за рецептурою Марка Гавія Апиція, королівського повара Гійома Тиреля, Ісідоро Севильського, Фоми із Кантимпре, Анфімія. Екскурсовод розповідає про кухню епохи Відродження, про сервіровку столових приладів та блюд, про дотримання етикету за столом, про правила: про що можна і не можна говорити під час трапези, а також про порядок розміщення гостей. Під час трапези третій келих гості піднімають за любов згадуючи королеву Бону. У Тернополі до сьогоднішнього дня збереглась традиція, започаткована королевою Боною, третій, сьомий та двадцять перший келихи, піднімати за любов згадуючи королеву Бону Сфорца.   

Перспективи розвитку. На сьогоднішній день проект музею-ресторану знаходиться на стадії концепції. В подальшому, є потреба у створенні музейного середовища тої чи іншої історичної епохи, де середовище буде не тільки візуальним, але й і звуковим, смаковим, нюховим та тактильним.  Створення музейного простору, де відвідувач міг усіма своїми відчуттями поринути в ту чи іншу епоху з відповідно оформленим дизайном інтер’єру, одягти історичне вбрання, послухати музику і звичайно скуштувати вишукані страви даної епохи. Створення музейного простору, в якому просвітницька діяльність про конкретну епоху поєднується, з відпочинком у колі близьких та друзів, із знайомством з  харчуванням, музикою, одягом відповідної епохи.

Перспективи впровадження. Проект музею-ресторану епохи правління династії Сфорца може бути впроваджений в містах , які пов’язані із діяльністю Бони Сфорца (1518 –  – 1556) на теренах Польського королівства та Великого князівства Литовського. Це міста Бар, Кременець, Самбір (Україна), Кобрин, Пінськ, Рогачов, Мотоль (Білорусь).

Висновки та рекомендації.

Дана проектна пропозиція по створенню музею-ресторану епохи правління династії Сфорца є одним із варіантів по організації заходів з увіковічення історичної постаті Бони Сфорца як засновниці міста Бар. Цей проект необхідно розглядати як захід по формуванню бренду міста Бар.

Проект музею-ресторану необхідно розглядати як новий тип музеїв, де культурно-просвітницька діяльність музею через знайомство з матеріальною та духовною культурою відповідної епохи.

Впровадження в життя музею-ресторану передбачає поєднання музейного, театрального та ресторанного простору в єдине архітектурне середовище з відповідною функціональною інфраструктурою.

 Ця проектна пропозиція підкреслює актуальність «дизайну історичного середовища», як нового напрямку дизайну архітектурного середовища.

 

                                      ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

 

1.Аудерская Г. Королева Бона. Дракон в гербе / Галина Аудерская. Исторический роман-хроника. Пер. с польск. –  М.: Радуга, 1989. –  512 с.

2.Виньола Джакомо Бароццио. Правило пяти ордеров архитектуры. – Издание стереотипное. – М.: Архитектура-С, 2005. – 168 с.

3.Грушевський М.С. Барське староство. Історичні нариси (XV – XVIII ст.)                              / М.С. Грушевський  – Львів: «Український історик», 1996. –  625 с.

  1. Бакалець О. А. «Мемуари» барського старости Бернарда Претвича – важливе джерело вивчення історії оборони степового порубіжжя середини ХVІ ст. / О.А. Бакалець. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку", присвяченої 520-річчю з дня народження Бони Сфорца та 120-річчю виходу у світ праці М.С. Грушевського "Барське староство. Історичні нариси XV – XVIII ст." /Ред. кол. Дмитрієнко М.Ф. (голова), Мосунов М.М. (співголова), Бакалець О.А. (відповідальний редактор), Коваль Н.О. (відповідальний секретар). – Київ-Бар,  2014. – 349 с. –  С. 190  –  196.
  2. Бондаренко А. А. Метрика королевы Бонны: определение понятия, состав, исследовательские практики / А. А. Бондаренко. С. 5 – 19. Режим доступу до журн. :http:// www.history.nsc.ru/.../01_Bondarenko.pdf.
  3. Бондаренко А. А. Канцелярия Боны Сфорца в контексте изучения документальной традиции Великого княжества Литовского: к постановке проблемы / А. А. Бондаренко.  Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку", присвяченої 520-річчю з дня народження Бони Сфорца та 120-річчю виходу у світ праці М.С. Грушевського "Барське староство. Історичні нариси XV – XVIII ст." /Ред. кол. Дмитрієнко М.Ф. (голова), Мосунов М.М. (співголова), Бакалець О.А. (відповідальний редактор), Коваль Н.О. (відповідальний секретар). –  Київ-Бар,  2014. – 349 с. – С. 190  –  196.
  4. Жестаз Бертран. Архитектура Ренессанса. От Брунеллески до Палладио / Б. Жестаз; Пер. с франц. Е. Шукшиной. – М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 160 с.
  5. Закуска для короля, румяна для королевы: Энциклопедия средневековой кухни и косметики / Пер. лат. Н. Горелова. – СПб.: Издательский Дом «Азбука-классика», 2008. 256 с.
  6. Зоколей С.В. Архитектурное проектирование, эксплуатация объектов, их связь с окружающей средой / С.В. Зоколей / Пер. с англ. М.В. Никольского; Под. ред.            В.Г. Бердычевского, Б.Ю. Бранденбурга. – М.: Стройиздат, 1984. – 670 с. – С. 31.
  7. Каюмов М. Роль Бони Сфорца в історії Бара/ Марат Каюмов. В зб. «Бар. Барська земля – крізь призму століть/ Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції / За наук. ред. Дмитрієнко М.Ф. – Бар. РВВ Барського ГПК, 2008. –  448 с. – С. 138 – 140. 
  8. Крижанівський О. Що в імені тім.../ О. Крижанівський //Подільський край (Бар). – 1992. –  26 серпня.
  9. Крижанівський О.А. Роль і місце династії Сфорца у культурному житті Європи в епоху Відродження / О.А. Крижанівський. В зб.: Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття: матер. Міжнарод. наук.-практ. конф., 16  –  17 жовт. 2014 р. /МОН України, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка; за заг. ред. В.О. Огнев'юка; [редкол.: В.О. Огнев'юк, Л.Л. Хоружа, К.Ю. Бацак та ін.]. - К.: Київ. ун-т ім. Грінченка, 2014. – 704 с. –  С. 186  –  193.
  10. Крижанівський О.А. Західноєвропейські традиції правління династії Сфорца в епоху італійського Відродження та їхній вплив на формування соціокультурних утворень на землях Поділля в першій половині XVI ст. / О.А. Крижанівський. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку", присвяченої 520-річчю з дня народження Бони Сфорца та 120-річчю виходу у світ праці М.С. Грушевського "Барське староство. Історичні нариси XV – XVIII ст." /Ред. кол. Дмитрієнко М.Ф. (голова), Мосунов М.М. (співголова), Бакалець О.А. (відповідальний редактор), Коваль Н.О. (відповідальний секретар). –  Київ-Бар,  2014. – 349 с. –  С. 190  – 196.
  11. Культурна, історична, архітектурна та природна спадщина Барської землі Поділля в контексті сталого просторового розвитку Європи: Матеріали засідання «Круглого столу», м. Київ, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2 липня 2009 р. / Редкол.: М. М. Мосунов (відп. ред.), О. А. Крижанівський, Г. А. Войцехівська, Д. О. Мироненко; Мінрегіонбуд України, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, Центр соціокультурного проектування та комунікативних технологій Інституту місцевої демократії, Барська районна державна адміністрація, Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського, Інститут інвестиційної стратегії регіонального розвитку, Київський національний університет будівництва і архітектури, Міжнародне товариство прав людини  – Українська секція. –  К., 2010. – 88 с.
  12. Лисий А.К. Бона Сфорца на сторінках «Хроніки  європейської Сарматії» Олександра Гваньїні / А.К. Лисий. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку", присвяченої 520-річчю з дня народження Бони Сфорца та 120-річчю виходу у світ праці М.С. Грушевського "Барське староство. Історичні нариси XV – XVIII ст." /Ред. кол. Дмитрієнко М.Ф. (голова), Мосунов М.М. (співголова), Бакалець О.А. (відповідальний редактор), Коваль Н.О. (відповідальний секретар). –  Київ-Бар,  2014. – 349 с.                 –  С. 190  –  196.
  13. Меснянкін Є. Історичний центр Бара: події і люди / Є. Меснянкін. В зб. «Бар. Барська земля – крізь призму століть/ Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції / За наук. ред. Дмитрієнко М.Ф. – Бар. РВВ Барського ГПК, 2008. –  448 с. – С. 90 – 106.
  14. Меснянкін Є.Й. Бона Сфорца і епоха Відродження в Подільському Барі / Є. Меснянкін. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку", присвяченої 520-річчю з дня народження Бони Сфорца та 120-річчю виходу у світ праці М.С. Грушевського "Барське староство. Історичні нариси XV – XVIII ст." /Ред. кол. Дмитрієнко М.Ф. (голова), Мосунов М.М. (співголова), Бакалець О.А. (відповідальний редактор), Коваль Н.О. (відповідальний секретар). –  Київ-Бар,  2014. – 349 с. – С. 190  – 196.
  15. Мосунов М.М., Крижанівський О.А. Від аналізу уроків історії до побудови стратегії розвитку Барського субрегіону / О.А. Крижанівський, М. М. Мосунов. В зб. "Бар. Барська земля – крізь призму століть"/ Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції / За наук. ред. Дмитрієнко М.Ф. – Бар. РВВ Барського ГПК, 2008. –  448 с. – С. 421 – 425. 
  16. Поляков Е.Н. Архитектурные ордера по Виньоле: Методическое пособие                            / Е.Н. Поляков – Томск: Изд-во Томского государственного архитектурно-строительного университета, 2008. – 124 с., табл. 8, ил. 77.    
  17. Рекомендації ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку (до 470-річчя надання місту Бар Магдебурзького права») // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім.                  М. Коцюбинського: зб. наук. пр.; за заг. ред. проф. П.С. Григорчука – Вінниця, 2011. – Вип. 19. –  337 с. – С. 326 – 332.
  18. Художественная галерея. Еженедельное издание. Вып. № 2. – М.: ООО «Де Агостини» 2007. – 41 с.

 

O.A. Kryzhanivsky,

                                                      O.A. Biletska

                                                                                                                                 Kyiv

 

PROJECT PROPOSAL AS FOR IMMORTALIZING OF FIGURE BONA SFORTZA ON BAR LAND PODILLYA

 

            For immortalizing of the historical figure Bona Sfortza on Bar land Podillya, it was proposed to create a museum-restaurant of Sfortza dynasty era. The museum space is organized so that the visitor could be simultaneously in visual, audio, olfactory, gustatory and tactile environment where in perception all the senses are involved: sight, hearing, smell taste, touch. The creating of a museum space in which the educational activity of a particular era is combined with familiarity with food, music, clothing, interior of Italian Renaissance era.

 

              Keywords: Bona Sfortza, Sfortza dynasty era, museum restaurant, reproduction of visual, audio, olfactory, gustatory and tactile  environment of Italian Renaissance era.

 

 

 <<<