Карта інвестиційної привабливості
Ми в соцiальних мережах
Погода в місті
При зверненні до міської ради, чи було вирішено Ваше питання?
Так
Ні
Проголосувало: 34
Новини
ДЕПУТАТСЬКА ТРИБУНА З СЕРГІЄМ МІРЧУКОМ

«Якщо не я, то хто?», – саме такий девіз рухає значну частину української молоді. Отримати другу вищу освіту, вивчати мови, подорожувати, розвиватися і тримати руку на «пульсі» подій. Вони більше не хочуть бути пасивними спостерігачами, адже їхня мета йти вперед, рухати країну заради змін на краще.

Приємно, що і у нашому маленькому, затишному та надзвичайно компактному Барі вистачає тих, про кого можна сказати: «Активне місто – починається з тебе». Ось так акуратно підводимо читача міського часопису до чергової статті у постійній рубриці «Депутатська трибуна», де журналісти знайомлять містян з нашими обранцями. У сьогоднішньому номері розповідатимемо про очільника громадської організації «Актив.Бар» та депутата 8-го скликання Сергія Мірчука.

Депутатська трибуна з СЕРГІЄМ МІРЧУКОМ

Депутат: Сергій Валерійович Мірчук

Округ:  № 3 (вулиця Соборній 3-53)

Рід діяльності: спеціаліст з інвестиційної політики Барської міської ради

Каденція: перша

Звернутися до депутата: 096-757-41-48.

Для Вас це перша каденція. Що стало поштовхом висувати свою кандидатуру на місцеві вибори?

Чесно кажучи, декілька років тому я навіть не думав про те, щоб балотуватися у місцеві депутати. Передісторія розпочалася з участі у громадській організації «Типовий Бар». Ще у той час місцеві політичні сили пропонували зустрітися та обговорити можливу участь у виборах. Тоді я і ще два учасники спільноти вирішили дистанціюватися від даної пропозиції, щоб не пов’язуватись з політичними процесами.

Через рік організація «Типовий Бар» зазнала значних змін у своєму складі, основна частина «старої» команди утворила нову неформальну спільноту «Актив.Бар».

Вже у 2016 році нам довелося відвідати декілька сесій міської ради, на яких розглядались питання, які стосувались однієї з учасниць організації. При розгляді окремих питань було помітно, що не всі депутати вивчають питання, а голосують чи то по партійній приналежності, чи за попередньою домовленістю інколи навіть всупереч громадській думці. Цей факт став певним поштовхом для того, щоб спробувати свої сили у місцевих виборах. Хотілося мінімізувати кількість людей, які голосують «за шаблоном».

Вірили у перемогу чи навпаки був страх не пройти через відсутність досвіду?

У подібних випадках завжди згадується вислів «буде те, що має бути». Але чесно, не дуже розраховував на свої шанси.

Насправді, коли вперше кандидуєшся, наївно надіятись на ефект «спрацювання імені». Тому я з іншими кандидатами, учасниками «Актив.Бара», діяли найбільш банальним чином – максимально знайомились з людьми по округам. Фактично щодня після роботи спілкувались з жителями міста, розповідали про себе та власний досвід громадської діяльності. На презентаційному флаєрі поряд з біографією розміщувався контактний номер телефону – для зворотного зв’язку та запитань.

Загалом, отримав надзвичайно цікавий досвід. Було цікаво спостерігати за реакцією людей. Траплялося різне: одні легко йшли на контакт, охоче спілкувалися, задавали чимало запитань, бажали успіху у виборах, інші навпаки – або взагалі не бажали відчиняти дверей, або одразу демонстрували, що розмовляти не бажають. Таких людей зрозуміти можна – тоді по квартирам ходило чимало «агітаторів». Окремі барчани навіть дивувались, що ми агітували не за когось,  а за себе.

Думаю, що швидше всього були певні очікування від депутатства. Вони справдилися?

Очікувань конкретних не було. А реальність показує, що індивідуально депутат мало що може зробити. Також часто представники різних партій не хочуть почути одне одного, керуються упередженнями і через це фактично виникає чимало конфліктів.

Певні розчарування стосуються і виборців. Серед багатьох барчан поширена думка, що депутати не ходять по округу, не цікавляться локальними проблемами чи ігнорують їх. Але фактично люди самі не хочуть звертатися до свого обранця.

Наприклад, повторюсь, що перед виборами залишав свій номер виборцям, щоб бути з ними на контакті. У результаті зателефонував лише один чоловік, і то хотів просто уточнити час та дату дебатів кандидатів на посаду міського голови.

Це було до виборів, а зараз як часто звертаються? Які проблеми хвилюють містян?

Зазвичай люди звертаються, коли їм потрібно оформити акт обстеження матеріально-побутових умов у переліку документів на отримання субсидії. У інших випадках людей цікавить більш детальна інформація про питання, які розглядались на сесії, підтвердження чи спростування чуток, які вони почули від знайомих щодо діяльності депутатського корпусу. Але і такі звернення трапляються досить рідко.

З важливих моментів: на початку року було звернення жителів багатоквартирного будинку №23 по вулиці Соборній щодо забезпечення фінансування ремонту ліфтів, які знаходяться у аварійному стані та небезпечні для експлуатації. Депутатський корпус підтримав дане питання, але не в повному обсязі, через що жителям будинку доведеться зібрати більшу суму співфінансування.

Також були звернення від двох ОСББ будинків №11 та №17, що знаходяться по Соборній 17. Людей серйозно турбує стан проїзду між будинками, який перетворився на суцільні ями. У жовтні минулого року подавалося звернення на сесію щодо вирішення цього питання, але через брак коштів тоді це не було підтримано. 

Розкажіть про роботу в комісії? Які питання вирішуєте?

Відповідно до назви серед компетенцій комісії питання освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, туризму, соціального захисту населення та міжнародних відносин. Але основний масив її діяльності пов’язаний з призначенням матеріальної допомоги на лікування. Щомісяця надходить близько 20-30 звернень, а загальна сума для їх забезпечення коливається в межах 20 тисяч гривень. Через це не завжди є можливість задовільнити потреби усіх подавачів. Особлива увага приділяється тим, хто має важкі хвороби та потребує оперативного втручання. Інколи комісія відмовляє – але це теж треба сприймати з розумінням.

Громадські слухання, на Вашу думку, є ефективним інструментом?

Громадські слухання як механізм врахування думки громади є дуже важливими. Але часто так трапляється, що чим більше людей збирається – тим більше галасу і менше конструктиву. Ефективніше проводити менші зібрання, але з лідерами думок: представниками вуличних комітетів, головами ОСББ, громадськими активістами, тощо.

Розкажіть більше про основну роботу у міській раді?

Основний напрям діяльності – написання проектних заявок на різноманітні конкурси, які оголошуються українськими або зарубіжними фондами для отримання додаткового фінансування ініціатив у місті. При цьому міська рада як орган місцевого самоврядування може подаватись на досить незначну кількість конкурсів, наприклад на Державний фонд регіонального розвитку чи Обласний конкурс проектів регіонального розвитку.

Подання заявок на участь у інших конкурсах мають право тільки громадські або неприбуткові організації (у міжнародних донорів є більший рівень довіри до представників громадськості, аніж до органів влади). Таким чином у рамках написання проектів активно співпрацюємо з громадськими організаціями міста (Асоціація користувачів Барської районної бібліотеки «Світ інформації», «Актив. Бар», Фонд громади «Барі» тощо).

Успіхи наразі не такі значні, як того б хотілося, можливо. Так, від міської ради, наприклад, було отримано грант на розробку Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (бюджет 35 тисяч гривень). Також перемогу отримали в конкурсі на розробку електронних інструментів «Smart громада – створюємо разом». Цей проект буде акумулювати 12 веб-сервісів, які стосуються оптимізації, вдосконалення і підвищення прозорості муніципалітету (електронні петиції, реєстр об’єктів комунальної власності, надання окремих послуг онлайн).

Якщо брати ті проекти, які подавались від громадських організацій, то найяскравішим був грант на реалізацію «Творчої платформи» (від CANactions та WNISEF). Бюджет проекту склав 5 тисяч доларів, завдяки чому було облаштовано творчий простір для різних потреб містян у місцевому парку.

Наразі ще 8 проектів знаходяться на розгляді. Поки очікуємо відповіді та маємо надію, що їх буде підтримано. Слід розуміти, що усі заявки проходять через конкурсу комісію, де є значна конкуренція. Наприклад, «Творча платформа» увійшла до десятки переможців серед загальних 520 заявок на конкурс.

Ви також очолюєте громадську організацію «Актив. Бар». Що привело до громадської активності?

У шкільні та студентські роки не брав участі у діяльності жодної громадської організації чи студентського самоврядування. Але влітку 2014 року, коли повернувся з навчання у Києві, зацікавився діяльністю інтернет-сторінки «Типовий Бар». Молоді люди, крім спілкування в соцмережах, почали робити реальні справи на кшталт фарбування стели чи переглядів фільмів під відкритим небом. Враховуючи те, що подібного у місті ніколи не було, це викликало значний резонанс.

20 серпня 2014 року засновник спільноти оголосив пошук людей для створення так званого «проектного відділу», який мав би займатися придумуванням ідей та проведенням заходів. Я подумав, чому б не подати заявку. Хотілося побачити хто прийде, про що говоритимуть. У ході перших зборів було визначено, що новостворена команда займеться організацією першої в місті фотосушки.

Для більшості людей тоді це був перший досвід організації чогось подібного. Стало зрозуміло, що не обов’язково чекати, поки хтось щось для тебе зробить, коли це можна реалізувати самостійно. Певний час навіть використовував тезис: «Творимо заходи для себе – творимо заходи для місцевої молоді».

Де черпаєте сили для різнопланової діяльності? Чи бувають моменти, коли «опускаються руки»?

Є моменти морального вигорання, особливо тоді, коли немає підтримки зі сторони інших, або щось не вдається. Та після подібних ситуацій робиш висновки, які дозволяють рухатись далі.

З часом уже в команді «Актив.Бара» прийшли до думки, що не завжди те, що цікаво нам, цікаво усім іншим. Тому, якщо раніше ми готували більше різнопланових заходів, то зараз робимо їх менше. Витрачаємо більше часу на підготовку та намагаємось організовувати масштабніші події.

У контексті цього, зазначу, що як і всі громадські організації, «Актив. Бар» стикається з різними проблемами. Наприклад, з питанням мотивації людей. Є незначна частка молоді, яка готова долучитися до ініціатив, є ті, які готові тільки прийти як глядачі чи слухачі, а більшість поки що – це ті, яким байдуже.

Завжди хотілося дізнатися, як зацікавити та активізувати людей, які апатичні, але, як показує практика, оптимальних інструментів, які б працювати в будь-якій ситуації, немає. Необхідно краще досліджувати цільову аудиторію, але, на жаль, на це не завжди є час.

Що хотілося  б реалізувати в рамках громадської організації?

Колись глобальною мрією було відродження фестивалю «БарРокКо». Вперше за це мова зайшла ще взимку 2015 року. Тоді ми відклали ідею, адже у розпалі були воєнні події, і команда не мала досвіду реалізації подібних заходів.

Ідею вдалося реалізувати у 2017 році. Вийшло не ідеально, але з нашої сторони було докладено максимальних зусиль. Одне з поточних бажань – розвивати надалі фестиваль, щоб він був цікавим та автентичним, таким, який би збирав тисячі людей з усієї України та був би культурною візитівкою міста.

З позиції нереальних ідей – наша фортеця. Куди не їздиш – розповідаєш про укріплення, але коли люди дивляться світлини, бачать лише незначні залишки. Тому мова йде навіть не про її відновлення, а про приведення руїн до адекватного вигляду. Враховуючи, що це ще й парк відпочинку, хотілося б облаштувати тут комфортний простір, де постійно б відбувалися різні заходи. Певний крок до цього вже зробили в рамках облаштування «Творчої платформи», наступний – наповнити це місце змістом, щоб це не були просто лавки, сцена і ліхтарі, а щоб там відбувалися дійсно цікаві події.

Що не подобається у барчанах?

Песимістичне мислення. Хоча це стосується не тільки барчан, а й загалом українців. «Нічого не робиться – погано, щось робиться – теж погано». І навіть, якщо щось буде зроблено добре та правильно, ми все одно знайдемо привід для невдоволення. Також помітна замкненість у своїх проблемах та побуті, через що люди рідко звертають увагу на щось інше. Наприклад, для інформування про свої події «Актив.Бар» використовує різні джерела: публікації у ЗМІ, соцмережі, афіші по місту. Останні взагалі не працюють. Так, на заходи часто приходять люди, які запитують: «А що це відбувається?». І це при тому, що упродовж трьох тижнів по центральних вулицях міста висіли афіші або навіть бігборди (їх пробували використовувати для інформування про БарРокКо).

Щоб варто змінити у Бару, щоб це було місто мрії?

Можливо – це утопія, але я вважаю, що місто з багатою історією має хороший туристичний потенціал, який можна розвивати. І ця думка підкріплюється враженнями туристів, які відвідують Бар (одна з останніх груп з Києва приїхала у наше місто 31 грудня).

Крім того для комфортного проживання Бар має декілька плюсів: компактність, велика кількість публічних просторів: площ та парків. Потрібно лише зробити їх дійсно зручними для місцевих жителів, забезпечити озеленення вулиць, зберегти та частково відновити історичні пам’ятки. І звичайно, в до міста мрії має бути якісне транспортне сполучення хоча б з Вінниці та Кам’янця-Подільського.

Розмову вела Інна ТКАЧУК

 

 

 

 <<<